К основному контенту

Франківськ росте!



Франківськ - єдиний обласний центр, населення якого неперервно зростає з моменту незалежності України. Подібним фактом може похвалиися тільки столиця - Київ.
Ключове слово - неперервно. Тому що, наприклад, Хмельницький за цей же період показав більший приріст, однак наразі вже принаймні 2 останні роки його населення скорочується!
В цілому, окрім столиці, тільки шість обласних центрів України зросли з моменту розпаду СРСР (1989-01.2018)
Хмельницький: з 236.9 до 268.4 тыс. (113.3% до показника 1989)
Івано-Франківськ: з 214 до 235.4 (110%)
Луцьк: з 197.7 до 216.5 (109.5%)
Рівне: з 227.9 до 246.6 (108.2%)
Тернопіль: з 204.8 до 218.7 (106.8%)
Чернівці: з 256.5 до 265.7 (103.6%)

Одразу впадає в око що всі ці міста - обласні центри виключно Західної України.
В цьому списку не вистачає тільки Львова та Ужгорода.

Особливо дивує досить суттєве скорочення населення Львова
Львів: з 790.9 до 726.8 (91.9%).
Згодом я зрозумів чому так.

По-перше, Львів був значним чином зросійщений. Тобто в ньому проживало досить багато росіян. Розпад СРСР спричинив деякий віддтік російського населення з України. Разом з цим незважаючи на процеси асиміляції слід звернути увагу, що природний приріст росіян в Україні (особливо Західній) завжди був значно нижчим ніж українців. Числа підтверджують мої думки. Ось для порівняння динаміка росту/спаду українського і російського населення Львова між двома переписами.
українці: 1989 - 622.7 тис. (79.1% всього нас.міста); 2001 - 639.0 тис (88.1%)
росіяни: 1989 - 126.5 тис. (16.1%); 2001 - 64.6 тис (8.9%).

По-друге, Львівська область на тлі інших західних областей на момент розпаду совка була набагато урбанізованішою.
В 1989 (останній союзний перепис населення) в 59.1% населення Львіської області проживало в містах.
Для порівняння, в Івано-Франківській - 41.7%; Тернопільській - 40.5%, Рівненській - 45.2%, Чернівецькій - 41.9% ..
Тобто, Львів не мав такої значної "підтримки" сільського населення, якою користають зараз вищенаведені обласні центри.

Набагато плачевнішою виглядає ситуація з обласними центрами сходу й півдня України.
Ось трійка аутсайдерів:
Донецьк: з 1109.1 до 918.9 (82.9%)
Херсон: з 355.4 до 291.4 (82.0%)
Луганськ: з 496,8 до 406.7 (81.9%)

Зі сходом все ясно: СРСР здох, а з ним навертає голоблі й промисловість яка вся була завязана в савецкій клубок. Про Луганськ і Донецьк й говорити нічого. Ці міста приречені на невпинну деградацію. Зрештою, навіть якщо б й не трапились оці леденеери, Донбас все рівно б стагнував, а ці міста, відповідно, втрачали населення. Вугільні поклади вже практично вичерпані. Промисловість під "мудрим" керівництвом олігархні абсолютно не розвивалася і тільки деградувала. Олігархи банально вичавлювали всі соки зовсім не вкладаючись у розвиток. Як наслідок відставання в технологіях між нами й розвинутими країнами збільшились до відстані неподолання.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Дамба. Березівка. Карти

Що трапляється, коли село очолює злочинно безвідповідальний голова? Відповіді в картинках (для збільшення, клацніть на зображення). Нижче наведено кілька історичних фотознімків місця де річка зруйнувала дамбу й де сьогодні вчергове закопуються гроші платників податків на її відновлення.  Липень 2013 року. Річка під прямим кутом довбає дамбу (червона стрілка; світло-коричнева вказує місце стариці де й потрібно було вести протипаводкові роботи й куди ПОТРІБНО було спрямувати русло!!!). В кріслі голови села сидить Вара Олександр Петрович. Березень 2014 року. Річка в лоб довбає дамбу. В кріслі голови села сиднем сидить Вара Олександр Петрович.   Серпень 2015 року. Річка продовжує натиск. Сільський голова продовжує сидіти в кріслі..  Січень 2016 року. Річка продовжує свою роботу. Як не дивно - продовжує свою роботу й Вара Олександр Петрович, а саме - успішно сидіти рівненько в кріслі сільського очільника.  Вересень 2016 року. Річка відточила кут

Дамба. Березівка.

В селі Березівка, Тисменицького району, підмило дамбу, яка захищає село від паводків. Від подібних речей ніхто не застрахований, але даний випадок не зовсім звичайний. Мою увагу привернув допис місцевого голови села в фейсбуці. Посилання на нього вже не існує, оскільки голова витер його разом з коментами. Витер тому що відвідувачі нищівно критикували голову за бездіяльність. Оскільки я часто влітку з сімєю їзджу на річку саме в це село, то також трішки в "темі", тому  задав голові декілька питань, а саме: чому протипаводкові роботи РОКАМИ велися за майже пів-кілометра від дамби, в той час як в іншому місці (нинішнє місце руйнування дамби) річка роками довбала дамбу під прямим кутом? Куди поділися тисячі машин шутру і що з того мало село? Чи не варто сьогодні підключити тих хвацьких шутровиків для відновлення дамби, з їх екскаваторами й важкими вантажівками, які так невтомно "працювали" на річці роками? Прямої відповіді на питання не отримав, натомість дізнався, щ

Центр. Березень. 2019

 Мої улюблені місця рідного міста: центр, міське озеро, парк Шевченка. (для повнорозмірності клацніть на фото)