К основному контенту

Дамба. Березівка.

В селі Березівка, Тисменицького району, підмило дамбу, яка захищає село від паводків. Від подібних речей ніхто не застрахований, але даний випадок не зовсім звичайний.

Мою увагу привернув допис місцевого голови села в фейсбуці. Посилання на нього вже не існує, оскільки голова витер його разом з коментами. Витер тому що відвідувачі нищівно критикували голову за бездіяльність. Оскільки я часто влітку з сімєю їзджу на річку саме в це село, то також трішки в "темі", тому  задав голові декілька питань, а саме: чому протипаводкові роботи РОКАМИ велися за майже пів-кілометра від дамби, в той час як в іншому місці (нинішнє місце руйнування дамби) річка роками довбала дамбу під прямим кутом? Куди поділися тисячі машин шутру і що з того мало село? Чи не варто сьогодні підключити тих хвацьких шутровиків для відновлення дамби, з їх екскаваторами й важкими вантажівками, які так невтомно "працювали" на річці роками? Прямої відповіді на питання не отримав, натомість дізнався, що "хворий на голову". Згодом той допис голови зник, а мене забанено на сторінці.

Невелика біда, але мене зачепило кілька моментів. Прізвище місцевого голови Олександр Вара, але в фейсбуку він веде свою сторінку під псевдонімом "Олексій Петренко". Забив в гуглі в пошук "Олександр Вара" й потрапив на сторінку про півміліонний хабар, на якому спіймали голову  і деякого Богдана Орла. Поліз шукати що то за Орел. Виявилося - голова й засновник ГО "Чисте довкілля" на імя якої йшли пожертвування за.. шутри (на Ютубі є відео на якому чітко зафіксований то момент). До речі серед членів отої ГО й дружина голови й місцеві депутати... Потім після відвідин села й спілкування з його жителями дізнався, що шутри з отого "протипаводкового карєру" собі возив місцевий підприємець, у якого є каменедробилка з допомогою якої річкові шутри перетворювалися на щебінь й збувалися за тверду копійку.

І от так по дещиці збираючи інформацію мене почала пробирати злість. Місцевий голова надуваючи губи й хмурячи брови зараз імітує бурхливу діялність й заклопотаність. Вся ота діяльність зводиться до вибивання грошей з районного, обласного, міського бюджетів. Нема машин, нема шутру, нема каменю, нема коштів..
Одне невтямки - чому б йому зараз не запросити до відновлення дамби тих, хто роками черпав річкові шутри??? Чому зараз оплачувати відновлювальні роботи мають платники податків? Чому 1 млн гривень міського бюджету, який Марцинків пообіцяв Березівці підуть на дамбу, а не на ремонт міських доріг?

Тобто, дивіться що получається. Протягом років під виглядом протипаводкових робіт в невідомому напрямку зникли тисячі машин шутру. Місцева жителька за один день нарахувала 117 машин! Протести місцевих жителів не дали жодного ефекту. Подейкують, що оті шутрові "противопаводкові" покривали якісь "прокурори в області".  В цей же час, в місцях де протипаводкові роботи слід було проводити ніхто не вдарив і пальцем дозволяючи річці прямо "в лоб" розбивати дамбу. Власне, на те й розрахунок, щоб потім знову під виглядом "протипаводкових робіт" нагріти собі руки.
Прогулявшись машиною по сільских вулицях у мене волос став дибки - розбиті дороги в калюжах і болоті. Коли ж звернув на дорогу, яка веде до отого місцевого березівського шутровика, то був просто шокований - одна з найгірших в селі дорік веде саме до цього підприємства. Гарно виходить: місцевій владі, ловким підприємцям, їх покровителям нагорі - гроші; простому народу - розбиті дороги, розмиту дамбу й перериту вщент річку, а ще - оплатити з власної кишені отой "бенкет". Щастя, що тривалості паводку не вистачило, щоб річці прорватись на село.

Що можна було зробити й що не було зроблено.
1. В роки, коли машини десятками й сотнями за день вивозили шутри з річки можна було зробити резервний запас. Їде 10 машин шутру наліво, пусти одну машину направо (тобто на правильне діло) - створи резервний запас в заздалегідь відведеному місці. Резервний запас для ремонту дамби, для ремонту сільских доріг і т.п.
2. Провадити протипаводкові роботи в місцях найбільшої загрози, а не там де товсті й легкодоступні запаси шутрів. Річка роками під прямим кутом (прямо в лоб) довбала дамбу. За 100 метрів вище за течією за кілька днів роботи (нагадую за пів-кілометра від дами "протипаводкові роботи" велися РОКАМИ!)  одного екскаватора й вантажівки можна було вирівняти русло й пустити річку по стариці.

Але кому я це пишу? Зараз під шумок розкрадуть ще парканадцять мілліонів бюджетних коштів. Місцева влада відзвітує про успішно завершені роботи. Спритні підприємці знову під виглядом "протипаводкових робіт" грабастимуть машинами шутри.

Що прикметно, якщо зараз поцікавитися вартістю відновлюваних робіт на дамбі, то рахунок буде йти на десятки мілйонів гривень, навіть не сумнівайтесь. Тобто, кілька днів роботи екскаватора десяток-другий машин шутру/каменю оцінять в міліони. А тепер на цьому фоні прикиньте ЦІНУ  безконтрольного злочинного дерибану шутрів який провадився РОКАМИ!!!
Хтось за це відповість? Бо хто заплатить вже зрозуміло (простий народ).

В наступному пості викладу історичні фотознімки місцевості для підтвердження вищесказаного.  Відтак звертатимусь в вищі інстанції для пошуку правди й справедливості.

Пс. Всіх небайдужих, в кого є додаткова інформація по темі, прохання надсиати на адресу glibukrainian@gmail.com 











Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Дамба. Березівка. Карти

Що трапляється, коли село очолює злочинно безвідповідальний голова? Відповіді в картинках (для збільшення, клацніть на зображення). Нижче наведено кілька історичних фотознімків місця де річка зруйнувала дамбу й де сьогодні вчергове закопуються гроші платників податків на її відновлення.  Липень 2013 року. Річка під прямим кутом довбає дамбу (червона стрілка; світло-коричнева вказує місце стариці де й потрібно було вести протипаводкові роботи й куди ПОТРІБНО було спрямувати русло!!!). В кріслі голови села сидить Вара Олександр Петрович. Березень 2014 року. Річка в лоб довбає дамбу. В кріслі голови села сиднем сидить Вара Олександр Петрович.   Серпень 2015 року. Річка продовжує натиск. Сільський голова продовжує сидіти в кріслі..  Січень 2016 року. Річка продовжує свою роботу. Як не дивно - продовжує свою роботу й Вара Олександр Петрович, а саме - успішно сидіти рівненько в кріслі сільського очільника.  Вересень 2016 року. Річка відточила кут

Центр. Березень. 2019

 Мої улюблені місця рідного міста: центр, міське озеро, парк Шевченка. (для повнорозмірності клацніть на фото)