К основному контенту

Ростемо - поки до нас їдуть!

Поспішив порадіти, що Івано-Франківськ має найбільш позитивну динаміку росту (окрім столиці) населення. Однак не все так оптимістично, як здається.
Якщо поглянути на останні статистичні дані, то виявляється, що природний ріст населення (різниця між народженими і померлими за певний період часу) в Івано-Франківську вже практично зупинився.
Так, якщо за період 2008-2016 щорічний природний приріст коливався біля позначки трохи більш ніж пів-тисячі жителів росту за рік, то вже в 2017 цей показник становив всього лише 91 чол. На даний момент цей показник становить 114 чол. за січень-листопад 2018 (ів.стат поки ще не виклав дані за весь рік). Однак, враховуючи, що зимовий період статистично завжди найдепресивніший в році, то за підсумками року досить ймовірно, що цей показник опуститься нижче 100 чол.

Тоді як бути зі статистикою росту населення Івано-Франківська? В 2016 році населення міста збільшилось на 2431 чол., в 2017 на 1995 чол.
Цілком очевидно, що основна вага росту населення приходиться на внутрішню та зовнішю іміграцію в Івано-Франківськ.
Це наглядно видно на наступних таблицях (шкода, що після 2013 року управління статистики перейшло до спрощеної форми, а також шкода, що таблиця версії 2016 року - найсвіжіша на даний момент):


 І що ж ми бачимо? В 2013 році весь міграційний приріст області увібрав в себе Івано-Франківськ(міськрада)! Але й цього місту виявилось замало - і воно приросло ще додатково майже пів-тисячею жителів із самої області!
В 2016 році Івано-Франківська область не мала суттєвого зовнішнього притоку населення. Однак це не завадило Івано-Франківську (міськраді) розжитися в цьому році більш ніж на 2,5 тисячі нових мешканців.

Отже, приходимо до висновку, що Івано-Франківськ ще має певний потенціал для росту населення. Цей потенціал, як я вже зазначав в попередній статті. існує тільки в силу слабкої урбанізованості області. Наприклад, Івано-Франківськ другий знизу після Ужгорода по показнику відсотку населення облцентру до всього населення області: 17,1%.

В Ів-Фр. області в містах проживає тільки 43,1% населення. Це найнижчий (менше тільки в Закарпатській) показник по Україні. Однак, словосполучення "міське населення" занадто стерильно звучить. Під цю лайбу заганяють й жителів смт. й невеликих містечок, життя населення в яких куди більш сільське ніж міське! Якщо відкинути отаких от "міських" жителів, то показник урбанізованості (реальний, а не номінальний) буде ще нижчим. Наприклад, в містах з населенням більше 50 тис. жит. в області проживає тільки 26,3% населення.

 Все більше сільської молоді віддає перевагу міському життю й покидає села. Водночас багато містян намагаються побудувати хатинку біля міста. Так, сільське населення міськради також демонструє стабільні показники росту.

Тобто, наразі облцентр виступає певним "пилесосом" населення в області. Важко сказати, до яких пір працюватиме "тяга" в цьому пилесосі. Слід тримати в голові, що зараз область вступила в чергову демографічну яму, яка спричинена зменшненням кількості дітородного (репродуктивного) населення області. Негативні показники помножуються на небажання нинішнього покоління заводити дітей. Так сумарний коефіцієнт народження сягнув небаченого донині дна:
1,358 народжень на одну жінку!!! Це катастрофа.
 На цьому тлі, зменшення природного росту населення області виглядає цілком закономірним. Причому лякає той факт, що з кожним роком темпи скорочення тільки ростуть:
2011р.: - 160
2012р.: +300
2013р.: - 642
2014р.: - 784
2015р.: - 2102
2016р.: - 2561
2017р.: - 3880
2018р.: - 4114 (січень-листопад)

Тобто, скорочується потенціальна база росту населення обласного центру. Мій прогноз "на око" наступний: населення міста не перевищить 250 тис жит (принаймні за мого життя). Населення ж міськради не перевищить 280 тис. За іншого сценарію, ріст населення міста може призупинитися вже буквально завтра, а відтак навіть потроху скорочуватися балансуючи приблизно біля нинішніх чисел.
З населенням області все зрозуміло - воно невпинно скорочуватиметься. 

Прогнозування - заняття невдячне. Позаяк завжди без уваги залишаються незнані на даний момент фактори, які можуть бути вагомими рушіями в майбутньому. Тому мій прогноз опирається на те, що динаміка демографічних процесів протікатиме в наявному нині руслі.

Звичайно, щоб робити якісь прогнози росту міста, потрібна додаткова аналітична робота.

Цікаво, а якщо змоделювати чисельність населення області  на майбутні роки використавши наявні дані народжуваності, смертності і т.п.? ...

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Дамба. Березівка. Карти

Що трапляється, коли село очолює злочинно безвідповідальний голова? Відповіді в картинках (для збільшення, клацніть на зображення). Нижче наведено кілька історичних фотознімків місця де річка зруйнувала дамбу й де сьогодні вчергове закопуються гроші платників податків на її відновлення.  Липень 2013 року. Річка під прямим кутом довбає дамбу (червона стрілка; світло-коричнева вказує місце стариці де й потрібно було вести протипаводкові роботи й куди ПОТРІБНО було спрямувати русло!!!). В кріслі голови села сидить Вара Олександр Петрович. Березень 2014 року. Річка в лоб довбає дамбу. В кріслі голови села сиднем сидить Вара Олександр Петрович.   Серпень 2015 року. Річка продовжує натиск. Сільський голова продовжує сидіти в кріслі..  Січень 2016 року. Річка продовжує свою роботу. Як не дивно - продовжує свою роботу й Вара Олександр Петрович, а саме - успішно сидіти рівненько в кріслі сільського очільника.  Вересень 2016 року. Річка відточила кут

Дамба. Березівка.

В селі Березівка, Тисменицького району, підмило дамбу, яка захищає село від паводків. Від подібних речей ніхто не застрахований, але даний випадок не зовсім звичайний. Мою увагу привернув допис місцевого голови села в фейсбуці. Посилання на нього вже не існує, оскільки голова витер його разом з коментами. Витер тому що відвідувачі нищівно критикували голову за бездіяльність. Оскільки я часто влітку з сімєю їзджу на річку саме в це село, то також трішки в "темі", тому  задав голові декілька питань, а саме: чому протипаводкові роботи РОКАМИ велися за майже пів-кілометра від дамби, в той час як в іншому місці (нинішнє місце руйнування дамби) річка роками довбала дамбу під прямим кутом? Куди поділися тисячі машин шутру і що з того мало село? Чи не варто сьогодні підключити тих хвацьких шутровиків для відновлення дамби, з їх екскаваторами й важкими вантажівками, які так невтомно "працювали" на річці роками? Прямої відповіді на питання не отримав, натомість дізнався, щ

Центр. Березень. 2019

 Мої улюблені місця рідного міста: центр, міське озеро, парк Шевченка. (для повнорозмірності клацніть на фото)